Чи добре чує Ваша дитина?
В'ячеслав Федорук, лікар-аудіолог
Найважливішою складовою розвитку особистості людини вважається мова. Саме вона несе основну масу інформації і забезпечує можливість спілкування. Слух людини – це необхідна умова для сприйняття
мови та інших навколишніх звуків.
На жаль, кількість дітей з порушенням слуху зростає в усіх країнах світу. Тому може бути багато причин: спадковість, захворювання матері під час вагітності, резус-несумісність, травми дитини при пологах, дія ототоксичних антибіотиків, інфекційні захворювання тощо.
Науковцями встановлено, що вроджені порушення слуху трапляються в середньому в трьох-п'яти дітей на 1000 новонароджених. Виявлено так звані групи ризику новонароджених, у яких вроджені вади слуху бувають значно частіше. Їх спричинюють: випадки спадкової сімейної глухоти; інфекційні захворювання, особливо вірусні, перенесені матір'ю під час вагітності (найнебезпечніші: краснуха, кір, епідемічний паротит, вітряна віспа, оперізуючий лишай); анатомічні деформації голови та шиї, зокрема вушної раковини, незрощення губи або піднебіння; вага при народженні 1500 г і менше; жовтуха новонароджених, що трапляється у випадках резус-конфлікту матері та плоду; епідемічний менінгіт; діти, що народилися в асфіксії.
Діти з вищезгаданих груп ризику повинні привертати до себе більш пильну увагу батьків для якомога раннього виявлення можливих порушень слуху.
При догляді за дитиною батькам слід звернути увагу на наявність або відсутність реакцій дитини на звук. Слух дитини можна вважати нормальним, якщо вона у віці:
- 0 – 3 місяці - рухається або прокидається на гучні звуки, коли спить у тихій кімнаті – заспокоюється голосом матері або батька;
- 3 - 6 місяців – з задоволенням грає брязкальцем або іншими іграшками, які звучать, повертається в напрямку звуків, що її цікавлять, або коли її кличуть за ім'ям;
- 6 - 10 місяців – розуміє слово „ні” та своє ім'я;
- 12 місяців – повертає голову прямо до джерела звуку або до людини, що її кличе, повторює за вами окремі звуки, слова;
- 15 місяців – показує знайомі речі, такі, як машина або собака, коли ви просите їх показати, вживає у мові окремі слова;
- 18 місяців – може показати на знайомі малюнки речей, коли ви їх називаєте, називає речі, які вона хоче, такі, як вода або сік; пов'язує звуки з джерелом їх походження, наприклад, „м'яв” – з кішкою, „му-у” – з коровою.
Якщо ви помітили, що слухові реакції дитини відрізняються від норми, треба звернутися в аудіологічний центр, який має сучасне аудіометричне оснащення, для обстеження слуху.
Рання діагностика і реабілітація вкрай важлива. Якщо порушення слуху виявлене до шестимісячного віку, наслідки слухової допомоги (лікування, слухопротезування, сурдопедагогічні заняття) найбільш ефективні, у такому випадку дитина за рівнем інтелектуального і мовного розвитку практично не відрізняється від своїх однолітків з нормальним слухом. Коли вада слуху підтвердиться, необхідно дотримуватись порад фахівця.
В деяких випадках захворювання може бути проведене медикаментозне або хірургічне лікування. Але більшість дітей з вадами слуху страждає на сенсоневральну глухуватість або глухоту. Вона пов'язана із ураженням чутливих волоскових клітин, розташованих у завитку внутрішнього вуха, яка не підлягає лікуванню.
Єдиним ефективним засобом допомоги таким дітям є своєчасна слухова реабілітація за допомогою сучасних слухових апаратів і спеціального навчання. Важливо, щоб апарати мали спеціальні дитячі методи настройки, що врахувують вікові особливості слухового сприймання.
Інші матеріали для батьків на сайті:
